Переводчик А.Штыпель.
Зимовий ранок
Мороз i сонце - дивна днина!
Iще ти сниш, моя перлино -
Тож не забарюйсь, не годи,
Прокинсь: пiд звiд Гiперборею
Ясновельможною зорею,
Зорею пiвночi зiйди!
Згадай: iзвечора хуртило,
Iмлою небеса мулило,
Ще й зблiдла мiсяцю мана
Жовтаво з хмари визирала,
I ти засмучено мовчала -
А нинi... глянь-но до вiкна:
Пiд барвiнковими люстрами
Сточарiвними килимами
Снiг проти сонця блискотить,
Прозорий гай один чорнiє,
В бiллi ялина зеленiє
I рiчка в кризi струменить.
Геть вся свiтлиця сяє в очi,
Мов той бурштин. Гуде-трiскоче
Пiч; на канапцi - благодать:
Думки кружлять, неначе бджоли...
А втiм, чи не звелiть в ґринджоли
Мерщiй ковурку закладать?
Посiвши над рвучке полоззя,
Подружжя миле! - вiддамося
Коневiй впевненiй ходi.
Вiдвiдаймо лани спустiлi,
Гаєчки, щойно облетiлi,
Та й берег, милий вiдтодi...